ДО КОБЗИ ТА ДО МУЗИ



Категории Пантелеймон Кулiш ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Моя ти втiхо, кобзо тихоструна! Одна ти в мене iз утiх осталась, Як жизнь важка, гiрка, великотрудна, До вiчного спочивища добралась. Заграй менi, мов той Еол воздушний, Озвись, голубко, забуркукай стиха, А чей козак, нетяга прямодушний, Позбудеться хоч на часину лиха. Жене його iз краю в край, тiмаху, Людське лукавство да єхидниство кляте. Завидує вiн степовому птаху, Не маючи й могили, щоб iспасти. Заграй же згорда голосом величнем, На сором злюкам, що тебе плямують, Загримай на лихих докором вiчним- Нехай тебе вiки грядущi чують. А ти, моє надиханнє спасенне, Моя ти Музо в образi любовi! Покинь бiдаху на життя злиденне, Iди собi на береги Днiпровi... Там люде в темрявi сидять глибокiй, Ти ïх освiтиш сяєвом небесним, Я ж тут од мук спочину, одинокий, Дознаю щастя прахом безсловесним.
ДО КОБЗИ ТА ДО МУЗИ