<< Главная страница

ДО КОБЗИ



Категории Пантелеймон Кулiш ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Кругом тiснота i неволя, Народ закований мовчить... Шевченко Кобзо, моя непорочна утiхо! Чом ти мовчиш? Задзвони менi стиха, Голосом правди святоï дзвони, Нашу тiсноту гiрку спом'яни. Може, чиє ще не спiдлене серце Важко заб'ється, до серця озветься, Як на бандурi струна до струни. Хто не здолiє озватись дiлами, Хай обiзветься нiмими сльозами; Ти ж своє слово дзвони-промовляй, Душам братерським заснуть не давай. Хай недовiрки твоï туманiють, Хай вороги твоï з жалю нiмiють; Ти рiдну сем'ю докупи ззивай. Гей, хто на сум благородний багатий, Сходьтеся мовчки до рiдноï хати, Та посiдаймо по голих лавках, Та посумуймо по мертвих братах. Темно надворi, зоря не зорiє, Вiтер холодний од пiвночi вiє, Квилять вовки по степах-облогах. Кобзо! ти наша одрада єдина... Поки iз мертвих воскресне Вкраïна, Поки дождеться живоï весни, Ти нам про нашу тiсноту дзвони. Стиха дзвони, нехай мучене серце Важко заб'ється, до серця озветься, Як на бандурi струна до струни.
ДО КОБЗИ


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация